Соняшникова олія: різноманіття, користь, застосування та протипоказання

Соняшник з’явився на українських землях у XVIII столітті, але справжнє визнання культура отримала пізніше, коли з її насіння навчилися отримувати олію. Спочатку це був продукт побутового вжитку, але з розвитком технічної бази олія стала доступною у промислових масштабах. Шлях від дикого соняшника до готової олії — це еволюція як аграрної думки, так і технологічної майстерності. Україна вже давно посіла одну з провідних позицій у світовому виробництві соняшникової олії, адже українські клімат і ґрунти ідеально підходять для вирощування соняшника. Продукт став незамінним у харчовій промисловості, медицині та побуті, займаючи почесне місце поряд з іншими базовими продуктами.

Як добувають олію: пресування та екстракція

Існують два основні методи, за допомогою яких отримують соняшникову олію: віджим (пресування) і екстракція з використанням розчинників. Обидва методи мають свої особливості, а вибір способу впливає на якість та вміст корисних речовин у кінцевому продукті. Переваги пресування:

• менше хімічної обробки;
• вищий вміст вітамінів;
• більш насичений смак;
• може бути холодний або гарячий віджим;
• краще підходить для натурального вжитку.

Переваги екстракції:

• більший вихід олії з того ж обсягу насіння;
• ефективне використання сировини;
• знижені витрати на виробництво;
• сумісність із сучасним екстрактором.

Пресова олія зазвичай дорожча, адже її отримують без використання розчинників. Екстракція дозволяє виготовити великі об’єми, що важливо для промисловості. Вибір методу часто залежить від подальшого застосування та вимог до кінцевого продукту.

Класифікація за способом очищення

Після видобутку олія проходить різні ступені очищення, які значно впливають на її характеристики та сферу використання. Залежно від цього розрізняють такі види:

• нерафінована — зберігає максимум природних речовин, має виражений запах і смак, підходить для холодних страв;
• рафінована — проходить очищення, але без дезодорації, придатна для термічної обробки;
• рафінована дезодорована — нейтральна на запах і смак, використовується в масовому виробництві продуктів;
• гідратована — очищена від фосфатидів;
• виморожена — має високу прозорість, не мутніє при зберіганні в холоді.

Процес дезодорації, який часто застосовують для промислової продукції, проводиться за допомогою спеціального дезодоратора, який дозволяє видалити леткі сполуки, що впливають на смак та аромат.

Як вибрати найкращий тип олії

Вибір залежить від багатьох чинників: від кулінарного завдання до стану здоров’я. Ось кілька кроків, які допоможуть визначитися:

1. Визначте цільове застосування — для салатів краще вибрати нерафіновану олію, а для смаження — рафіновану-дезодоровану.
2. Зверніть увагу на спосіб віджиму — холодний віджим зберігає більше вітамінів, але коштує дорожче.
3. Дивіться на ступінь очищення. Може бути вказано, що продукт дезодорований, гідратований або виморожений. Чим більше ступенів очищення — тим менше імовірність залишку в олії шкідливих речовин. Від цього виграють термін придатності та якість смаження, проте корисних речовин таким чином залишається також менше.
4. Оцінюйте термін придатності — нерафінована олія зберігається менше.
5. Оберіть виробника з хорошою репутацією і стабільною якістю.

Крім кулінарного застосування, соняшникова олія використовується в косметології, фармацевтиці, а також у виробництві мийних засобів. Усі типи олій потрібні — головне, правильно визначити свою потребу. 

Харчова та лікувальна користь

Соняшникова олія містить вітаміни A, D, E та F, багата на ненасичені жирні кислоти, зокрема омега-6. Саме завдяки такому складу вона вважається корисною для серцево-судинної системи, підтримує еластичність шкіри, покращує обмін речовин. Регулярне вживання в помірних кількостях сприяє зниженню рівня холестерину, покращенню роботи шлунково-кишкового тракту. Проте надмірне споживання, особливо рафінованої олії, може навантажити печінку і порушити баланс жирних кислот.

Протипоказання та обмеження

Попри свою користь, соняшникова олія підходить для споживання не всім людям. Наприклад, людям із захворюваннями жовчного міхура або порушеннями жирового обміну слід обмежити кількість. Якщо за відсутності особливих протипоказань денна норма становить 20–30 грамів олії, то при згаданих проблемах ця кількість буде нижчою. Також не варто використовувати олію, яка зазнала перегріву, — гарячий дим від неї містить токсичні сполуки. Зберігати олію треба в темному місці, щільно закриту, бажано в скляній тарі. Це допомагає зберегти вітаміни та уникнути окислення. У промисловості для правильного зберігання часто застосовують спеціальне ємнісне обладнання для маслоцеху, яке захищає продукт від світла та повітря. Соняшникова олія — це не просто повсякденний продукт, а складна комбінація хімії, аграрної культури та технології. Від насіння до застосування на кухні чи в косметичному засобі — її шлях заслуговує на увагу й розуміння. Правильний вибір типу та способу отримання допоможе максимально використати її потенціал і корисні властивості.