Переробка сої як бізнес: виробництво соєвої олії та макухи

Сільськогосподарський сектор постійно шукає нові ніші з високою маржинальністю і переробка олійних культур — не виключення. Зокрема, переробка сої, яка є одним із найдинамічніших напрямів агробізнесу. Попит на білкові кормові добавки та цінні рослинні жири стабільно зростає як усередині країни, так і на експортних ринках. Завдяки високій рентабельності та швидкій окупності вкладів власна лінія переробки соєвих бобів дає змогу агропідприємствам отримувати стабільний прибуток у будь-яку пору року. В цьому тексті розповідаємо про особливості цього процесу з погляду бізнесу.

Особливості сої як сировини для виробництва олії

Соя — унікальна бобова культура, яка вирізняється високим вмістом повноцінного білка (до 40%) та помірною олійністю (18–25%) й таким чином соєва сировина має подвійну цінність. Соєва олія є лідером у світовому споживанні серед рослинних жирів, а макуха та шрот виступають незамінною білковою основою для тваринництва.

Проте якість готової продукції прямо залежить від підготовки бобів . Необроблені боби містить антипоживні речовини (зокрема інгібітори трипсину), які нейтралізуються лише під час правильно організованої термообробки. 

Основні етапи виробництва соєвої олії

Технологічний процес виробництва олії вимагає суворого дотримання послідовності операцій та температурного режиму. Будь-яке порушення технології може призвести до того, що вихід олії знизиться або погіршаться кормові властивості макухи.

Загалом виробничий цикл на підприємстві складається з наступних кроків:

• очищення бобів від сміттєвих, металевих та органічних домішок;
• сушіння маси бобів до оптимальних показників вологості (8–9%);
• калібрування, декортикація та подрібнення бобів у плющену крупку;
• кондиціонування та екструдування (плющення під дією високої температури та тиску);
• механічне пресування для віджимання олії або її хімічна екстракція з подальшою рафінацією.

Завдяки кондиціонуванню зерно стає пластичним, а клітинна структура розкривається. Це дозволяє вижати максимум рідкої фази без втрати білкової цінності твердого залишку.

Отримання олії методом пресування та екстракції

На сучасних заводах застосовують два основні методи вилучення жиру: механічне пресування та хімічна екстракція. Для підприємств малої та середньої потужності найчастіше вибирають метод екструзії з наступним віджимом. Для цього на лінії встановлюється шнековий маслопрес, який під високим тиском віджимає вільну олію із розігрітої соєвої маси.

Якщо ж мова йде про великий промисловий завод, механічного віджиму недостатньо, адже в макусі залишається від 6% до 8% жиру. Щоб досягти максимального вилучення, макуху спрямовують у спеціалізований екстрактор, минуючи механічний віджим (метод прямої екстракції), де за допомогою розчинників з неї вимивають максимум жиру. Для реалізації такого циклу монтується повноцінна лінія екстракції рослинної олії, яка знижує залишкову олійність шроту до 1%, гарантуючи рекордно високий вихід продукту.

Виробництво соєвої макухи та її застосування

Соєва макуха — це високобілковий концентрат, який утворюється після механічного віджиму олії з бобів. Завдяки високій засвоюваності, багатому амінокислотному профілю та високій енергетичній цінності вона знайшла широке застосування у комбікормовій промисловості, птахівництві, свинарстві та тваринництві. Вона у складі комбікормів та преміксів збагачує раціон худоби протеїном, корисними харчовими компонентами, нормалізує травлення, сприяє підвищенню середньодобових приростів маси тварин та збільшення надоїв молока.

Високий попит на макуху робить її навіть більш ліквідним товаром, ніж сама олія. Птахофабрики та тваринницькі господарства готові скуповувати якісний білковий продукт у великих обсягах цілорічно.

Яке обладнання необхідне для переробки сої

Організація технологічного процесу вимагає грамотного підбору машин та агрегатів. Купівля якісної лінії — це інвестиція в бізнес, адже лише повний контроль виробництва та надійне обладнання забезпечують стабільність виробничої лінії.

Для комплектації повноцінного цеху необхідне таке базове обладнання:

• сепаратори, магнітні уловлювачі та сушарки, через які проходить первинне очищення сировини;
• вальцьові верстати або подрібнювачі для руйнування оболонки бобів;
• маслопреси та екструдери для термомеханічної обробки й віджиму або екстракційні установки та лінії рафінації-дезодорації для глибокого вилучення та очищення олії;
• фільтри, ємності для зберігання готових рідких жирів і складування макухи.

Автоматизація керування та використання сучасних датчиків контролю дають змогу мінімізувати вплив людського фактора. Це гарантує, що готова продукція буде вищого ґатунку, а саме підприємство працюватиме без збоїв.

Переваги розвитку бізнесу з переробки сої

Власний переробний завод дає змогу аграріям та інвесторам вийти із залежності від сезонного просідання цін на сировину. Замість того, щоб віддавати боби трейдерам за мінімальною ціною під час збору врожаю, підприємство формує власну товарну матрицю з високою доданою вартістю. Рослинна олія має значно ширше експортне вікно та довші терміни зберігання, а високопротеїнова макуха знаходить миттєвий попит серед локальних птахофабрик, що гарантує бізнесу високий прибуток та стабільний грошовий потік цілий рік. 

FAQ

Які етапи охоплює переробка сої на олію?

Вона охоплює очищення бобів, сушіння, подрібнення, плющення, екструзію, механічне пресування для віджиму олії, а також її подальшу фільтрацію та рафінацію. 

Який вихід олії з 1 тонни сої можна отримати під час пресування?

Зазвичай вихід становить від 120 до 160 кг олії (12–16%) залежно від того, яку олійність має сировина та як налаштована технологія пресування. Решта жиру залишається в макусі. 

Від чого залежить вихід олії з сої?

Вихід прямо залежить від сорту насіння, вологості, ступеня подрібнення, температури екструзії та використання лінії екстракції. 

Яке обладнання для виробництва соєвої олії необхідне підприємству?

Щоб виробництво працювало стабільно, підприємство комплектують сепараторами, сушарками, подрібнювачами, екструдерами та шнековими маслопресами. Також встановлюють фільтри, ємності та лінію, де відбувається екстракція, адже таке обладнання забезпечує максимальний вихід продукції.

Як організувати завод із переробки сої та підібрати продуктивність лінії?

Організація запускається з розрахунку сировинної бази та аналізу збуту: для фермерів підійде лінія на 10–50 т/добу, а для експорту будують завод від 100–500 т/добу. Далі розробляють проєкт, підбирають обладнання, підключають мережі та налагоджують процес.